Статті
Від Ланцюгового до Мосту метро. Icторія першого стаціонарного мосту через Дніпро у Києві та його наступників
Новое время 24.10.20 Листівка 1900-х років (Фото: Надано Оленою Насировою) Автор: Олена Насирова Олена Насирова, головна редакторка видавництва ВАРТО, в своєму матеріалі спеціально для НВ розповідає історію кількох мостів через Дніпро у Києві. Києву якось завжди традиційно не дуже щастило з мостами, хоча, з огляду на ширину Дніпра між правим і лівим берегами, в них завжди існувала гостра потреба.…
У Києві 60-х Фрагмент глави “Харчування і торгівля”
Щирого визнання і схвалення серед городян отримала така форма вирішення продовольчого питання, як надання працівникам підприємств, установ і закладів права створювати колективні товариства садівників. Держава безоплатно виділяла землю не сільськогосподарського призначення у межах міста і приміської зони. Дозволялося вирощувати городину, садові культури на ділянці площею 0,06 гектара (широко відомі "шість соток"),…
Воспоминания о детстве: ЛЕНИНГРАД–КИЕВ
ДО РОКОВИН ПОЧАТКУ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ Зараз вже багато відомо про окупацію Києва нацистами в 1941-1943 роках. Тоді гітлерівці підносили це як звільнення від комуністів, радянська пропаганда надавала власну версію. А чи цікаво вам почути про ці події від свідка? Книга спогадів “Воспоминания о детстве: ЛЕНИНГРАД–КИЕВ” лікаря і письменника Валентина Терно,…
“Семь историй киевского метро”
Ви коли-небудь чули про станції-привиди Київського метрополітену, такі як "Львівська брама" і "Теличка", цікавилися, що відбувається на них зараз, чому вони досі не добудовані і чи будуть добудовані в майбутньому? Хотіли б знати, коли ж нарешті з'явиться станція "Глибочицька" і буде прокладена лінія на Троєщину? Можливо, вас цікавить, як виглядало…
ПОЧЕСНІ ОЛІГАРХИ ЯК «КРЕАТИВНА СИЛА СУСПІЛЬСТВА»: РЕЦЕНЗІЯ НА КНИЖКУ ТЕТЯНИ ВОДОТИКИ
Костянтин Родик Обкладинка книжки видавництва "Сучасний письменник" та "ВАРТО" https://varto.kiev.ua/shop/books/pochesni-gromadiani-mista-kiieva-1872-1917/ До большевицького заколоту 1917 року у Києві було лише 14 почесних громадян. Здавалося б, простору для системної оповіді замало – хіба на збірочку біографічних нарисів. Аж ні – авторці вдалося вписати ті нечисленні біографії у дослідження феномену російського колоніалізму. Саме…