“Архітектор Григор’єв. Київський спадок” Дмитро Малаков

Книга “Архітектор Григор’єв. Київський спадок” розповідає про видатного українського зодчого з когорти «забутих» свого часу владою, а відтак і нащадками, на довгі роки.
Завдяки людській пам’яті і зусиллям таких небайдужих до своєї історії подвижників, як автор цієї монографії, повертаються до нас імена тих, кому завдячуємо обличчям нашого міста.

Видання розраховане на фахівців у галузі історії, архітектури, широкий читацький загал.

Архітектор С. В. Григор’єв зробив вагомий і талановитий внесок в архітектуру радянської доби, залишивши гідний спадок у багатьох містах України, а особливо — в столичному Києві.

Доречно нагадати, що його творіння не псували вигляду міста, не випиналися зухвало й бездарно, нехтуючи усталени­ми містобудівними настановами, правилами й традиціями архі­тектурного проектування, як це доводиться спостерігати ос­таннім часом у столиці України. Вони акуратно й тактовно вписалися у природний ландшафт міста, у наявне архітектурне середовище, підкреслюючи його красу і самобутність.

Кілька десятиліть прізвище Сергія Григор’єва взагалі не згадувалось, а його творчість не популяризувалася, хоча най­вища влада України і досі користується адміністративними та житловими спорудами, зведеними за його проектами у 30-х роках минулого століття. Причина «забуття» — та сама: він не побажав будувати соціалізм далі, бо, не з власної вини опинившись в окупованому нацистами Києві, добре розумів, що цього йому — «головному архітекторові Раднаркому» не подарують. Тож мусив залишити рідний край. Однак і на чу­жині залишився талановитим Зодчим та Українцем, не забув рідного коріння. А ще виховав сина Олега, який теж став архітектором у США і так само зберіг рідну українську мову. Навіть побудував церкву Св. Катерини у місті Сейнт-Полі, сто­лиці штату Міннесота, причому в стилі українського бароко.